Культурологія: термінологічний словник / П. Е. Герчанівська. — К. : Національна Академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2015. — 439 с. — ISBN 978-966-452-200-4.

   Метою запропонованого термінологічного словника є система - тизування понятійного апарату нової наукової дисципліни - культурології, що інтегрувала знання про культуру цілого спектру гуманітарних наук. Відбулось залучення в культурологічне поле термінологічного інструментарію філософії, соціології, історії, мистецтвознавства, філології, психології та інших галузей наукового пізнання. Однак з часом виявилось, що саме у цьому синкретизмі криється одна з проблем формування термінологічного словника: специфіка теоретико-методологічних завдань кожної з дисциплін призвела до багатовекторності тлумачення одного й того ж терміну. Внаслідок цього з всього різноманіття термінів і понять важливо було відібрати ключові, що найбільш тісно зв’язані з культурологічними проблемами. Інша складність, з якою зіткнувся автор, полягає в тому, що термінологічний комплекс культурології є відкритою системою, а її розвиток - прогресивним кумулятивним процесом. 

     Особливе місце в її структурі займає блок термінів, що відносяться до культурного простору минулого: одні з них являють собою усталену понятійну одиницю; інші актуалізувалися сьогодні в абсолютно новій якості, відображаючи невивчену раніше сторону дійсності, нові зв’язки між предметами та явищами.

 

     Формуючи термінологічний словник, автор ставить за мету побудувати системну концептуальну модель культурологічного понятійного апарату, що ґрунтується на синтезі знань про культуру як попередніх епох, так і сучасності. У процесі створення словника вирішувались не тільки довідкові завдання, ціллю автора було за допомогою культурологічних понять відбити особливості сучасного етапу розвитку культури.

   Термінологічний словник є проекцію актуальних проблем культурології на матрицю її понятійного апарату. Світоглядні трансформації на початку XXI ст., зміна парадигми в соціокультурній системі поставили нові задачі перед культурологією, що пов’язані з такими стратегічними проблемами як: осмислення процесів трансформації духовних цінностей у соціокультурному просторі; розробка оптимальної стратегії культурної політики в сучасних реаліях; пошук шляхів збереження культурного різноманіття та адаптації традиційних культурних інститутів до умов глобалізаційного процесу; розробка дійових моделей виходу з кризи самоідентифікації людини та ін. Це призвело до формування специфічного понятійно-категоріального апарату культурології, зв’язаного з постструктуралізмом, феноменологією, герменевтикою, семіотикою та ін. 

   Важливо відзначити також ще один аспект проблеми. В епоху інформаційного суспільства здійснюється формування особливого стилю мислення й нової культури, яка рефлексивно осмислює себе як постмодерн (у його двох модифікаціях - постмодерністська класика деконструктивізму й after-postmodernism), що фіксує ментальну специфіку сьогодення. Цей феномен ще не набув статусу філософської традиції в режимі past perfect: його зміст, термінологічний інструментарій знаходяться в процесі свого становлення і не мають достатньої уніфікованості, деякі з понять представлені лише західноєвропейсь - кою науковою літературою. Особливе місце в словнику надається комплексу термінів, що стосуються теоретико-методологічного апарату культурології.

   Термінологічний словник підготовлений на основі широко відомих словників з культурології, філософії, соціології, антропології, психології, мистецтвознавства (див. розділ “Список використаної літератури”). 

   Щодо архітектоніки праці. Словник складається з двох автономних розділів, що відбивають основні проблемні поля культурологічного знання.

 

   Розділ 1 “Глосарій” написаний українською мовою й складається із: українського алфавіту, списку скорочень, блоку термінів і понять, що розташовані за алфавітом, та іменного покажчика. 

Блок “Терміни і поняття” містить терміни (термінологічні словосполучення), що в останні десятиліття міцно закріпилися в культу- рології. У словнику пояснюються слова, запозичені з інших мов або утворені з елементів давньогрецької та латинської мов. При підготовці видання були враховані зміни в тлумаченні термінів гуманітарних дисциплін (які увійшли у культурологічний обіг), що були детерміновані перетвореннями в сучасному соціокультурному житті суспільства. Блок містить перехресні посилання на інші терміни, що зустрічаються у словнику; назва терміна, на який дається посилання, виділяється курсивом. 

   Другий розділ “Глоссарий”, написаний російською мовою, є еквівалентним перекладом першого розділу. У перекладі з української на російську мову автор дотримується змістової, стилістичної та лексичної ідентичності тексту, зберігаючи його поділ на частини, а також характер виділення (курсив, напівжирний шрифт тощо), що існує в оригіналі. 

   У словнику приведено також “Алфавітний покажчик термінів” (українською та російською мовами) й “Список використаної літератури”. 

   Ураховуючи той факт, що культурологія належить до динамічних сфер наукового знання, автор планує при підготовці подальших видань продовжити роботу над удосконаленням словарних дефініцій і поновленням словника, приводячи його зміст у відповідність до сучасних вимог.

   Мета словника - зорієнтувати читача у сучасних тенденціях дослідження культури й пов’язаних з ними найважливіших понять, що створюють основу культурологічного аналізу. Головна увага приділяється термінам і поняттям (українською та російською мовами), що відображають провідні наукові на - прями культурології XXI ст. 

   Словник адресований викладачам, докторантам, аспірантам, студентам, які спеціалізуються в галузі культурології, і всім, кого цікавлять поставлені в ній питання про місце культури в людському житті та шляхи її осягнення.